Нероденко Ярослава Володимирівна

«Веснянчатком» Ярослава, у буквальному сенсі, стала ще в лоні матері – хористки ансамблю. А потім був дитячий танцювальний гурток «Сонечко» при клубі Київського державного університету, класичний балет Жовтневого палацу культури, секція художньої гімнастики і нарешті класичний балет Київського палацу піонерів та школярів імені Миколи Островського, де 8-річній школярці поталанило потрапити до класу відомої української балерини, солістки Київського театру опери і балету  Валерії Ферро.

Ярослава Нероденко - художній керівник ансамблю «Веснянка»

Вихованка Ленінградської балетної школи Валерія Мартинівна  щиро ділилася   майстерністю з юними ученицями, прищеплюючи їм  захоплення балетом,  почуття відповідальності та працьовитість і завдяки високій вимогливості виховуючи в них справжні професійні навички. Здібна дівчинка під керівництвом свого педагога отримала неабияку  підготовку і навіть спробувала вступити до хореографічного училища, відмінно пройшовши всі творчі тури. Однак до училища так і не потрапила. Зашкодив зріст. Ярослава була значно вища за решту абітурієнток.

Відтак вже з  12 років почала танцювати у  студентській «Веснянці». Її відмінні хореографічні дані, технічність і артистизм неодноразово відзначали  члени поважних журі різноманітних оглядів та конкурсів, у яких брала участь «Веснянка». Одного разу, коли ансамбль на якомусь черговому огляді показував «Легенду про Київ», голова жюрі Г. Березова – видатний педагог-хореограф – не могла повірити, що виконавиця Либеді, а це була Ярослава, – танцівниця самодіяльна, а не звідкись запрошена професіоналка.

Навчаючись на факультеті романо-германської філології Київського державного університету,  Ярослава закінчила факультет громадських професій столичного вишу й отримала диплом хореографа. З 1980 року почала працювати репетитором підготовчої групи ансамблю. За її першими кроками прискіпливо наглядали Валерія Мартинівна, яка працювала у «Веснянці» балетмейстером, і Володимир Минович.

Згодом Ярослава замінила спочилу Валерію Мартинівну, а коли 2006 року не стало й Володимира Миновича, його донька, учениця і соратниця всю відповідальність за долю виплеканого ним колективу впевнено взяла на себе.

І уже під її керівництвом «Веснянка» завоювала гран-прі на міжнародному фольклорному фестивалі «Великдень у Космачі», успішно виступила у Франції та Сербії.

Ярослава Володимирівна – вчитель вищої категорії, старший учитель Київської спеціалізованої середньої школи № 49, у якій вона понад 25  років   викладає французьку мову. Досвід роботи в ансамблі допомагає їй у педагогічній діяльності. Вона постійний ініціатор і організатор безлічі шкільних заходів, спрямованих на прилучення дітей до українського та французького народного мистецтва, керівник різновікових танцювальних учнівських груп, автор сценаріїв та режисер-постановник   шкільних вечорів, у яких беруть участь представники Французького культурного центру в Києві. Очолювані нею учні школи неодноразово перемагали на районних та міських танцювальних конкурсах, за що їхню наставницю нагороджено  багатьма грамотами та цінними подарунками.

Багаторічне спілкування  з дітьми різного віку – значна підмога в роботі з «веснянчатами», до яких вона ставиться  не лише вимогливо, а й по-материнські турботливо.

Ярослава, так само як і її батько, здається, не знає втоми. Репетиції, концерти, гастрольні подорожі, величезний обсяг роботи з костюмами ансамблю, починаючи від їх підготовки до кожного концерту і завершуючи реставраційними роботами, у яких з величезним натхненням беруть участь чи не всі «веснянчанки», – усе це вона організовує, влаштовує і проводить із  запалом і безмежною відданістю колективу, з яким пов’язане все її життя.

Гастролі та фестивалі

2009Сремська Мітровіца, Пірот. Сербія. Міжнародні фольклорні фестивалі у містах Пірот та Сремська Мітровіца детальніше

Новини та події

24.04.2016Благодійна акція детальніше

Контактна інформація

Україна, м. Київ,
вул. Володимирська, 60
тел.: +380 (44) 239-31-91
моб: +380 (50) 330-36-43
e-mail: info@vesnyanka.org.ua